Розчинна кава

Пливуть похмуро-сірі, темні дні,
Холодний дощ періщить без угаву.
А я чекаю світла у вікні
І п’ю свою гірку розчинну каву.

І для колгоспів віршики пишу.
Оплати не беру, то й замовляють.
У віршуванні плутаюсь, грішу,
ПомИлок тьма (в колгоспі все читають!)…

…Давно последний шторм отбушевал
И душу не истреплет ураганом.
Случилось то, о чём и не мечтал:
Меня читают вместе с Губерманом!

Вже майже біля Фінішних Дверей
Мені послала Доля цей гостинець.
Я ж трошечки (по матері) єврей,
А Губерман (теж трошки!) — українець…

…Пливуть похмуро-сірі, темні дні,
Холодний дощ періщить без угаву.
А я чекаю світла у вікні
І п’ю свою гірку розчинну каву.