Ятвя́ги (судовы, дайнавы; др.-рус. ѩтвѧги, ѩтвѧзь, ѩтвезь) — балтская племенная группа, этнически наиболее близкая к пруссам. Бесписьменный ятвяжский язык принадлежит к западной ветви балтской группы индоевропейской языковой семьи. В раннее средневековье испытывали сильное влияние литовских племён и уже на начальных этапах формирования Великого Княжества Литовского были отчасти ассимилированы в южной части Дзукии. Начиная с XII века ятвяги участвовали в этногенезе литовской, белорусской и польской народностей.
Тут калісьці жылі яцвягі,
Нёман гнаў свінцовыя хвалі,
Змрочным лесам парослыя далі,
Той народ - прыклад рэдкай адвагі.
Іх краіну Судавіяй клічуць,
Пчаляры яны, земляробы,
Дзе Драгічын, Бярэсце ды Гродна,
Памяць іх захавала аблічча.
Як Галіцка-Валынскаму княству,
Адпор храбра яцвягі давалі,
Крыжакі захапіць іх жадалі,
Прысылаючы з поўначы войска.
Але біліся моцна яцвягі,
Берагла іх паганская вера,
То мінулай гісторыі мера,
Што спаліла бязлітасна сцягі.
У наш час іх не засталося,
Старажытны кліча ўсё ж заклік,
Быццам з мёртвых яцвягі паўсталі,
Іх разносіцца шматгалоссе.