Усе мине*...

Колись усе мине,
І я, і ти, і люди,
Котрі були за збігом
Обставин – глядачі...
Із сотень перехресть
Таке як в нас, ще буде,
І буде шал оман,
Безумств-сдраждань вночі.
І буде сивий дим
Під сум, ранкову каву,
І буде все окей,
А мо й не хепі енд,
У когось буде все,
Але мені цікаво,
Що буде в нас,
І ми – то витвір,
Чи фрагмент?..
Чи звук пустий ота
Таємна спроба щастя,
Чи соте із завдань,
Загадок для душі?..
Колись усе мине,
А поки, ніби в казці,
Єднає нас любов,
І пишуться вірші.