Їм нічого не було треба,
крім повітря в шматочках неба...
очі карі тонули в морі,
на якому блистіли зорі...
Ніжний подих по шкірі струмом,
всі думки в голові шумом
він до себе її пригортає,-
і нехай увесь світ зачекає!
Очі в очі, руки сплетуться
і в бажанні тіла захлиснуться...
Всі проблеми не стануть важливі-
воз'єднались коханці щасливі...
Забуває про все відразу,
як доводить її до екстазу...
Всеодно, хто і як їх сприймає,
вони разом, а світ зачекає...
for my sweetheart painter,- Artur Pavlishin
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0