Бути людиною...

Краплина за краплиною стіка щокою сум
Як важко буть людиною, життя тримати струм!
Як важко в щастя вірити, коли кругом біда
Коли голодні сироти, слова лишень вода...

Як важко бути вірними, коли навкруг обман
Плітками-павутиною обплетена спинА!
Як не втрачати гідності в дорозі до верхів?!
У вирі швидкоплинності не розгубить віршів...

А щастя просто хочеться і спокою на мить
Та сум щокою котиться, печаль в душі бринить!
Краплина за краплиною збігають дні в роки
Як важко буть людиною,- не опустить руки...