Мої милі та хороші,
душі рідні – Серця ноша.
Як побачусь радість плине
й туга – рідко ці хвилини...
Так летять, як вій мигтіння,
без звороту... в пам’ять тіні.
По очах все прочитаєш,
аж душа запричитає.
Приспів:
Чому так – коли рядком всі,
Спокій в серці – буде вічно
І сестричці заплітає Неня коси,
А під образом горять на свято свічі.
По землі своїй ти ходиш завше босий,
Все навколо ненаглядне, ніжне й віще…
Все в житті переплелося
і медове, і полинне –
не забути давнє й досі,
де в житах біжить хлопчина;
трав шовкових, квітів ясних,
почуттів було там рясно
й зараз не перегоріло.
Жнемо те, що закортіло.
Приспів:
Чому так – коли рядком всі,
Спокій в серці – буде вічно
І сестричці заплітає Неня коси,
А під образом горять на свято свічі.
По землі своїй ти ходиш завше босий,
Все навколо ненаглядне, ніжне й віще…
Мої милі та хороші,
душі рідні – Серця ноша.
Як побачусь радість плине
й туга – рідко ці хвилини...
Приспів:
Чому так – коли рядком всі,
Спокій в серці – буде вічно
І сестричці заплітає Неня коси,
А під образом горять на свято свічі.
По землі своїй ти ходиш завше босий,
Все навколо ненаглядне, ніжне й віще…
Вячеслав Шикалович
21.09.2005р. – 31.01.2025р.
Мелодія на слова пісні: