В твоїх очах тону,... тону –
Й спасіння в тім, що потопаю,
А вирва віднесла в весну
І Дух затих,...не нарікає.
Бузковий фіолет укрив,
Зачарував з вишневим димом,
Сердечні фатуму дари
Вже ангел взяв, якимось дивом...
В блакиті я очей тону
І чується, що пропадаю –
До волі вже не повернусь,
Бо полюбив тебе, вже знаю.
Зірки підморгують мені:
„На те й Амур, на те і стріли...”
І я сміюсь, як уві сні
Під звуки еллінської ліри.
В зіниць безодні я тону,
Нема спасіння – є твій, бранець.
Тебе до себе пригорну,
Я чую – зве, мій щастя ранок.
П’ятдесят дев’ять вже з тих пір.
На хвилі пам’ять переносить
В тих зустрічей зіркову просинь,
Де Ерос підкорив мій зір.
І як два лебедя на плесі
Ми пливемо в тінь дивних весен –
Любов нас свято зберігає
І з Святом зустрічі вітає...
В’ячеслав Шикалович
23.02.2006р. – 02.02.2025р.
Мелодія на слова пісні: