Музика

Мені сьогодні музика наснилась.
Чарівні звуки солодко гойдались
На теплих хвилях лагідного моря.
Мрійливо, з неба темного, їм зорі
Сріблясті, вкрадки, ніжно посміхались.
Довкола все кружляло і світилось.

Сором’язливо із-за хмари – місяць
Не поспішаючи перекотився,
Замилувався розмаїтьтям звуків,
Як зачарований висів і слухав,
І навіть легкий вітерець спинився
Й здивовано затупцював на місці.

Мелодія кружляла величаво,
Зникала в далечінь і виринала,
А звуки в хвилях ніжились, купались,
Збиралися у зграйки, й розлітались
За обрій і назад, бешкетували,
Вмостившись верхи на хмаринку кучеряву.

Безмежний простір, в місячному сяйві
Під зоряним блакитним небосхилом,
Нагадував мені безжурний рай.
Чіплялась музика за неба край,
Літала понад морем, мов на крилах,
Губилась в мареві безкрайнім.

Аж раптом море враз захвилювалось,
Холодний вітер налетів зненацька
І небо заховали грізні хмари,
Неначе велетенськії примари.
Тендітні звуки опинились в пастці,
І повернулась музика на хаос.

То тут, то там стогнав несамовито
Самотній звук, ховаючись від бурі
І тонув, захлинаючись у піні.
Над морем поповзли химерні тіні,
Весь світ навколо вмить зробивсь похмурим
І полетіла музика, як вихор.

А блискавки кресали чорне небо.
Здригалося від грому люте море.
Бурхливі хвилі аж до хмар сягали,
А звуки поміж блискавок снували
І стрімко підіймалися у гору,
Утворюючи музику шалену.

Розлючена стихія намагалась
Приборкати її політ зухвалий,
В пучині, знахабнілу, утопити,
Довести свою зверхність, підкорити.
Гриміла, вила, рвала і метала.
Та все дарма, вона не підкорялась,

Відверто над стихією знущалась,
Носилась поміж хмар, як навіжена,
Та в унісон із бурею страшною
Зливалась, упиваючись грозою.
Велична, непокірлива, скажена,
Дзвеніла, біснувалась і сміялась.

Сердита буря, від потуг даремних,
Ще дужче розлютилась і зібрала
Собі в підмогу всі земні негоди,
Щоб знищити стрімкий політ свободи,
І край покласти музиці зухвалій,
І розчинити все у тлі буремнім.

Напнулась, зосередилася гнівно,
Зібрала звуки всі в єдине ціле
Й жбурнула їх на гострі шпилі скель,
І прокотилася жахлива трель
Над морем, що від піни стало біле
...І захлинулась музика у піні.

Шкода, подумав зразу після сну,
І вперше у житті пожалкував,
Що свого часу не навчився нот
І переніс словами у блокнот
Ту музику. Гадаю не дарма,
Якщо між цих рядків, що написав,
Почули ноту ви, бодай одну.

Картинка и музыка инет.
Стих мой.