Як побачусь ноктюрн

Мої милі та хороші,
душі рідні – Серця ноша.
Як побачусь радість плине
й туга – рідко ці хвилини...
Так летять, як вій мигтіння,
без звороту... в пам’ять тіні.
По очах все прочитаєш,
аж душа запричитає.

Приспів:
Чому так – коли рядком всі,
Спокій в серці – буде вічно
І сестричці заплітає Неня коси,
А під образом горять на свято свічі.
По землі своїй ти ходиш завше босий,
Все навколо ненаглядне, ніжне й віще…

Все в житті переплелося
і медове, і полинне –
не забути давнє й досі,
де в житах біжить хлопчина;
трав шовкових, квітів ясних,
почуттів було там рясно
й зараз не перегоріло.
Жнемо те, що закортіло.

Приспів:
Чому так – коли рядком всі,
Спокій в серці – буде вічно
І сестричці заплітає Неня коси,
А під образом горять на свято свічі.
По землі своїй ти ходиш завше босий,
Все навколо ненаглядне, ніжне й віще…

Мої милі та хороші,
душі рідні – Серця ноша.
Як побачусь радість плине
й туга – рідко ці хвилини...

Приспів:
Чому так – коли рядком всі,
Спокій в серці – буде вічно
І сестричці заплітає Неня коси,
А під образом горять на свято свічі.
По землі своїй ти ходиш завше босий,
Все навколо ненаглядне, ніжне й віще…


Вячеслав Шикалович
21.09.2005р. – 31.01.2025р.
Мелодія на слова пісні: