Рідна мати моя, ти ночей не доспала.
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Музыка: Платон Майборода,
Слова: Андрей Малышко,
Исполнение: Александр Стригунов
Фото: 665652413
Спасибо, Наташа!
Насчёт "любимых песен" полностью согласен! Когда попался на глаза инструментал, сразу же захотелось эту песню спеть - уж больно хороша!..